Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)

  • 24-12-2016, 21:53
Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)23 грудня сайт LvivNews провів конференцію присвячену проблемам українсько-польського прикордоння. “До цієї розмови нас спонукало те, що в україно-польських стосунках, які доволі динамічно розвивалась протягом тривалого часу намітились нові, тривожні нотки, з'явились нові виклики, яких раніше не було, отож нам потрібно знайти шляхи їх вирішення. І значна рьоль у цьому процесі належить Львову, як найбільшому місті на україно-польському прикордонні” -- зазначив відкриваючи конференцію головний редактор сайту LvivNews Олександр Сирцов. До розмови LvivNews запросив відомих експертів з українсько-польських стосунків, економістів, представників польських громадських організацій, тож розмова вийшла цікавою, зокрема першим слово взяв викладач Українського католицького університету, Лауреат премії польського пен-клубу, історик, перекладач польської літератури Андрій Павлишин. Ось що він сказав:


Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)Андрій Павлишин: Є певний ланцюжок випадковостей, іманентних подій, це речі людські, я є істориком, а не пророком, тому не можу прогнозувати майбутнє, лише аналізувати те, що вже сталось. Свій політичний вибір Польща зробила минулого та позаминулого року на виборах і саме він змінив контекст наших стосунків. У попередньому столітті серед експертного середовища наших держав, яке було налаштовано на співпрацю, панувала концепція, автором якої був польський лікар Єжи Гедройць. У післявоєнний період було укладено мирні угоди, було досягнуто взаєморозуміння в галузі прав людини, почалась робота над подоланням психологічних наслідків. Серед демократичного середовища одним з важливих досягнень було усвідомлення належності Львова до України, аналогічно як і Вільна до Литви, одним з найбільших продовжувачів цієї політики став Яцек Куронь який утверджував демократичну вільну парадигму, міняв свідомість поляків, на жаль серед українців фігури аналогічної за масштабом немає. Тим часом Яцек Куронь утверджував демократичну вільну парадигму, міняв свідомість поляків.

У нас багато уваги приділялося стосункам з Росією, США, Німеччиною, натомість Польща вважалась апріорі союзником, бо там перемогла “Солідарність”. “Кров ніколи не просякає землю, а лишень породжує месників, те саме стосується слів, хоча їх легко вирвати з контексту. Ставлення українців легко порівнюється до ставлення до німців, з одною лише різницею, що поляки тричі позбавляли Україну незалежності” -- говорив Яцек Куронь.

Уже будучи важко хворим він висловився з приводу збудованого в Польщі пам'ятника, який до фейкового фото вбитих дітей Маріанни Долінської, як свідчення звірств українських націоналістів проти поляків.


У польському політикумі після відновленння незалежності домінувала точка зору “Солідарності” сформульована ліберальними діячами, римло-католицькою церквою. У процесі здобуття Польщею незалежності наприкінці 80-х иоків націоналісти не відігравали значної ролі, адже поляки заплаьттили чимало крові ще під час варшавського повстання. Коли Польща відновила свою резалежність Качинські були маргіналами, однак згодом вони вирішили, що минулого року надійшов їх час. Хоча у цій партії так само є чимало світлих особистостей, однак збудована вона саме за вождистським принципом.

Окремою проблемою є те, що ми маємо поруч з нами так званий націоналістичний пояс Польщі, регіони, де є люди налаштовані проти українців, адже їхні предки прийшли на полишене майно депортованих українців, які були вимушені покинути ці краї внаслідок акції “Вісла”, тож саме у цих регіонах найвищий рівень антиукраїнських настроїв, разом з тим саме там найменше розвинута економіка, східний пояс польщі так би мовити заздрить західному. Де набагато краща ситуація.

Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)Тим часом до влади в Польщі зараз прийшли сили, які спираються на виборців з того ж таки східного поясу, окрім того вперше в історії вдалось сформолювати однопартійний уряд. Одним із завдань цих сил є зміна внутрішніх пропорцій у Польщі, спроба перенести центр маси з західних теренів на східні, проводити більш наступальну економічну політику щодо України. Однак втілити цю політику вельми складно, оскільки в прикордонні ми маємо майже 30-річний досвід економічної співпраці, і для людей, які живуть на прикордонні ця ситуація є некомфортною. Я розумію, що етнічні поляки не можуть виступати проти Польщі, але з іншого боку вони б хотіли зберегти ці економічні стосунки. Багато залежить від того, чи польське суспільство зможе справитися з цією проблемою, якщо тренди, які з'явились в польській політиці триватимуть, то це впливатиме на економічні стосоунки.

Однак є й позитивні моменти, які дозволяють з оптимізмом дивитись в майбутнє. Наприклад сьогодні зі Львова до Перемишля вирушив потяг “Інтерсіті”. Я завжди говорив, що для налагодження добросусідських стосунків нам потрібно налагодити оті кровоносні судини, які нас поєднують на кордоні, позбутися жахливих доріг та та хамовитих прикордонників, перешкодою є відсутність нормального залізничного та авіаційного сполучення, без цього зона прикордоння не оживе. На жаль певні політичні сили в Польщі готують частину польського суспільства до прикордонного конфлікту з українцями. Я би назвав цю ситуацію Волинь головного мозку, адже вона веде до ситуації, яка вже сталась у Донецьку.

Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)У нас зовсім різні суспільства, в Польщі вони пройшло до створення 3-ї республіки без розриву державницьких традицій. Натомість Україна пережила кілька серйозних структурних змін, перша з них була пов'язана з падінням Совєцького Союзу, потім дві революції з невеликим інтервалом, спочатку Помаранчева, потім Революція Гідності, що в результаті розірвало інституційну тяглість. Маємо сильне громадянське суспільство, однак надзвичайно слабку державу.

Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)Олександр Сирцов: Отож логічним є перейти до економічного аспекту прикордонної співпраці, тим більше що тут також є чимало проблем, зокрема типовою картинкою дня є сотні людей які двічі, а деколи й тричі перетинають державний кордон везучи туди збебільшого горілку та цигарки, назад — різноманітний крам. говорить голова Асоціаціїроботодавців Львівської області Зеновій Бермес

Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)Зеновій Бермес: Я розпочну з того, що географічне сусідство зобов'язує до співпраці і в нас ніколи не виникне така ситуація, як маємо з Росією саме через економічний чинник. Якщо говорити про майбутнє, то маємо великий потенціал, який так ніколи і не розвинувся після розпаду СРСР, за томй час ми, на жаль, сильно відірвалися від наших сусідів, натомість Польща зараз стала зовсім іншою державою. Також Польща стала своєрідним притулком для наших співвітчизників в умовах кодли влада нічого не робить для розвитку економіки. Розрив між нашими країнами тільки зростає що, зокрема, показує різниця у розмірі мінімальної зарплатнію Наша влада пишається тим, що з нового року мінімальна зарплата в Україні складе 3200 гривень, в той час як у Польщі аналогічниф показник вже зараз складає, по курсу, порядка 13000 гривень. Це є величезний розрив, велика проблема для української економіки, адже у підсумку ми не назбираємо дітей, які погодяться починати свою кар'єру в Україні.

Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)Малий прикордонний рух — це те, що недостойно представляє Україну за кордоном, адже за кордон постійно вивозяться цигарки та алкоголь, щорічні втрати від цього складають 100 млн. Доларів США. Натомість прикордонна співпраця мала б давати можлтивості для кооперації, створення зони вільної торгівлі. Для України цікавий той інвестор, який працює на наш внутрішній ринок. Нам треба для цього створювати привабливі умови на прикордонних територіях, тут неоране поле для розвитку нашого села, тим більше що ми є конкурентами польським аграріям, однак в деяких випадках можемо бути партнерами. Для цього ми повинні навчити себе представляти, сертифікувати нашу продукцію за європейськими стандартами. Село створює значну частку нашої економіки — 11% ВВП.

Нам потрібно створювати передумови для вільного розвитку економіки, як це є у Польщі, щоб приходили інвестори, тоді українці будуть залишатись на своїй землі, а безвізовий режим використовувався головним чином для екскурсійних поїздок, адже поляки зараз до нас їждять закуплятись, оскільки в Україні дешевшепаливо та цигарки. Тож польсько-українські стосунки мають бути орівноправними, щоб українець не почував себе молодшим братом. Тим часом польський бізнес вже зараз взяв під контроль випуск з наших ПТУ, тож мусимо поправляти ситуацію, щоб виглялдати гідно.
Малий прикордонний рух у теперішньому вигляді нищить імідж держави, однак і заборонити його теж не можна, оскільки він є джерелом існування для багатьох людей.

Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)Сергій Лук'яненко, голова об'єднання поляків Львівської області “Білий орел”
Польська влада, яка зараз є це вибір тих людей, які прийшли на вибори, при тому в Польщі не купують голоси виборців за гречку. Якщо ці люди при владі — це вибір польського народу який треба поважати. Скільки українців їздять до Польщі — невідомо, поляки кажуть, що мільйон. Українську мову в Польщі чути повсюдно, українці їдуть і на роботу, і на навчання. Виїжджає чимало кращих людей, адже Польща надає можливість їм себе реалізувати, і це непоганий жест. Самі поляки водночас виїжджають в Англію, Голандію, все це процеси глобалізації. Також Польща є країнорю, де дуже легко розпочати та провадити бізнес — у цьому я переконався сам, коли деякий час жив у цій країні — протягом півтора року я не дав жодного хабаря, скандал був коли я спробував дати шоколадку. В Україні підприємцю, який своєчасно не здав декларацію влаштовують справжній шок, натомість у Польщі нічого подібного немає.

Коли розпався Союз ми були приблизно на одному рівні, а тепер ВВП наших країн відріжзняється в 4 рази. У США живе 11 млн. Поляків, я не агітую за те, щоб українці масово так само виїжджали, зараз я і сам працюю у Львові, і я зща те, щоб кращі залишались тут. Однак у Львові ще є економічна перспектива, а по районах ситуація набагато гірша.

Хоча українці та поляки тривалий час жили разом і ментально подібні, водночас чимало українців не розуміють що відбувається у Польщі, чому від Польщі часто йдуть такі кроки. Зокрема у Вроцлаві живуть люди, батьків яких раніше виселили з Франківщини та Львівщини, звідки пішов жарт: “Я з Вроцлава — зрозумів, я теж зі Львова”. У цьому місті я жив у 2009-2010 рр. Я походжу з родини, яка потерпіла внаслідок трагедії на Волині, і те, що ця проблема тривалий час не озвучувалась стало причиною того, чому вона так гостро постала зараз.

Сучасна Польща поділилась на 2 табори: є консервативна частина суспільства, яка не хоче глобалізації, вона є оплотом католицизму, вона голосувала за діючу владу, саме вона хоче залишити звичну систему цінностей прихильності до сім'ї, Польща для поляків — це нормально. І другий табір — ліберали. Однак що цікаво, часто до консервативних поглядів прихильною виявляється молодь.

Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)Я прихильник розвитку дружби між народами, однак рани від Волині ще не загоїлись, можливо вони притупились, однак на цьому намагаються заробляти політичний капітал стравлюючи людей. Однак це пам'ять не заради помсти, а заради чесного майбутнього.


Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)Андрій Павлишин: Насправді моїх тез Ви не заперечили. Є тривожні сигнали того, що Польща увійшла у ситуацію турбулентності. У Польщі зараз демографічниф спад, вона потребує до 5 млн працівників, і природньо було б нашим державам співпрацювати. Щоправда маємо справи з маніпуляціями, наприклад твердженнями, що в Польщі є мільйон українських біженців, нгаспрравді мова йде про трудових мігрантів.

На жаль історичні проблеми навіть через сотні років не призводять до примирення між народами. Наприклад 500 років відбулась битва на Косовому полі, а народи, які брали в ній участь досі не можуть поділити її наслідків.

Олександр Сирцов: Найкраще це вписується у формулу: “Прощаємо та просимо прощення”, і в ласне у цьому клбючі я просив би продовжити голову об'єднання товариств українців Закерзоння Володимира Середу.

Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)Володимир Середа: Наша розмова мала б бути до молодих, які є в цьому залі. Я готовий підписатись під кожною тезою, яку висловив пан Андрій, адже не є байдужий до тих справ, які колись коїлись на прикордонні, адже сам народився на терені сучасної Польщі. Я був знайомий з Яциком Куронем, це була ціла група громадських діячів, які сповідували тези Єжи Гедройця. Стосовно сучасних подій, то я повністю згоден з оцінкою Андрія Павлишина. Попередня польська еліта — проєвропейська, ліберальна, отож Польща стала європейською країною, польська нація є державницькою, яка ніколи не втрачала єдності. Натомість в Україні ми творимо державницьку націю, ми перебуваємо в різних категоріях. Поразка Комаровського на виборах була також ж несподіванкою, як і поразка Клінтон.

Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)У Польщі перемогли фантомні болі депортованих зі східних кресів. Тепер правлячою в Польщі є партія Право і справедливість, яка має відносну більшість — 234 депутати з 460, окрім того є ще доволі екзотична група “Кукіс”, аналогом до якої в нас є партія Ляшка, однак він все ж заслабкий аналог, до того ж Кукіс грає на крайньо правому, націоналістичному фланзі. Оцей східний та південний (Карпати) пояс і привів до влади ту владу, яка є у Польщі. Патріотизм став крайнє правим, при цьому на щит піднімаються ідеї Романа Дмовського, який історично був опонентом Юзефа Пілсудського та сповідував погляди, подібні до італійського фашизму. Власне під впливом цих поглядів ми маємор ті події, які трапились у Пьольщі останнім часом стосовно українців.
І, врешті, приємна новина — вчора ВРУ прийняла постанову про відзначення ювілейних та пам'ятних дат на 2017 рік. З поміж інших наступного року на державному рівні вшановуатиметься 70 років примусової депортації українців з щемель, які зараз належать Польщі.

Втім дискусія таки вийшла за межі означеної теми — слово з місця взяв директор інституту розвитку територій НАН України Петро Жук.

Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)Петро Жук: Велике значення має не економіка, а ідеологія. Наприклад з економічної точки зору приєднання Криму до Росії — безглуздя, однак це сталось. Зараз у Польщі маємо ідеологічну кризу. Зараз на Польщу відбувається тиск з боку Німеччини, тож поляки вимушені рухатись на схід, зараз Польща є на роздоріжжі, і ми повинні їм допомогти.

І на завершення слово з місця взяв знаний громадський діяч Юрій Антоняк

Українці та поляки — як подолати старі образи (+ фоторепортаж)Юрій Антоняк: Ідеально формула українсько-польських стосунків описана у вірші Івана Франка, який я не буду повністю переповідати, наведу тільки одну цитату: “Та що, що ми з вами братались... брат братом, а бринзя за гроші...” Не є інтереси українців та поляків тотожними, потрібно відстоювати власні інтереси. Українці їдуть вчитися до Польщі в хороші вузи, їдуть працювати, і спрівпраця в галузі трудової міграції набагато якісніша. Ми не диктуємо Польщі кого вона має вважати за національних героїв, орднак, відповідно, не диктуйте нам, кого мати за героїв — нехай над цим працюють історики.


Світлини Володимира Дубаса
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.

Коментарі

Соціальні мережі

Рекомендовані

14-річний хлопчик з Львівщини підкорив своїм талантом усіх на проекті "Голос. Діти"
Вчора, 20:23

Ігор Левицький, 14-річний житель міста Дрогобич, вразив своїми вокальними...

Вибухотехніки перевіряють дипломат на вокзалі
Вчора, 19:26

Сьогодні на станції Львів зі східної сторони 4-го перону головного...

До обласного бюджету надійшло ‎‎63 мільйони гривень від продажу універмагу «На ринку»
Вчора, 19:00

Львівська обласна рада залучила понад 63 мільйони гривень від універмагу...